В черговий раз дату 8 березня ми зустрічаємо в полоні дискусій, які в українському суспільстві точаться вже не один рік. Причиною є асоціація з наративами про “свято ніжності і краси”, нав’язаними радянською владою. Дотепер остаточне рішення про відміну ще донедавна такого звичного святкування, нагадуванням про яке стали багато наших земляків і землячок з квітами в руках напередодні, в Україні ще не прийняте, однак чимало країн наповнюють цей день зовсім іншим сенсом – вшановують роль жінки у суспільстві, її боротьбу за гендерну рівність і досягнення в цьому.
І якщо після 1917 року Міжнародний жіночий день відзначався у так званих соціалістичних країнах, то у 1975-у він вперше був визнаний на рівні Організації Об’єднаних Націй, Генасамблея якої згодом ухвалила резолюцію, яка пропонувала країнам світу “відзначати Міжнародний день прав жінок і міжнародного миру в будь-який день року залежно від своїх історичних і національних традицій”. І саме для України сьогоднішньої така постановка питання набуває змісту особливого. Адже наші українські жінки перебувають у стані війни, розв’язаної знавіснілим агресором, для якого нічого святого і просто людського не існує, втрачаючи своїх найрідніших людей – чоловіків, синів, онуків.
“Жінки і війни… Скільки світ біліє, Йому вершили долю лиш вони: Без жінки він збідніє, помарніє, І саме жінка – крапля для війни”. Ці поетичні рядки Юлії Дмитренко – Деспоташвілі сьогодні здаються особливо актуальними. Адже саме жінка є життєдайною краплею у цій страшній війні, яка, будемо щиро сподіватися, поверне нас до мирного життя.
І так вже склалося історично, що в партії “Батьківщина” жінки відіграють ключові ролі. Саме представницями прекрасної статі є наша лідерка Юлія Тимошенко, очільниці Дніпропетровської обласної партійної організації Олена Плахотнік та депутатської фракції в обласній раді Антоніна Ульяхіна і ще незліченна кількість наших землячок, яким хочеться сказати найщиріші слова вдячності за їхні патріотизм, відданість справі, звитягу і водночас вміння залишатися за таких архіскладних обставин жінкою, ніжною і красивою, створеною для кохання і сімейного затишку, справді життєдайною краплею у цій страшній війні.
Тому сьогодні, не вдаючись у якісь політичні дискусії щодо дат святкування, просто згадаємо всіх наших жінок і подякуємо їм за те, що саме вони вселяють в кожного з нас віру, надію і любов.
Дніпропетровська обласна організація
ВО “Батьківщина”
