Сьогодні була в рідному Дніпрі. Місто, цивільна інфраструктура якого (так само як Київ та Одеса) на довгі зимові місяці стала об’єктом особливо несамовитих і божевільних терористичних атак ворога.
Відвідала лікарню імені Мечникова та Шпиталь ветеранів. Медичні працівники давно вже працюють за межею звичайної людської витривалості. Якісь абсолютно титанові люди. Скаржаться, що багато чого бракує – препаратів, ліків, обладнання… Але не бракує серця, душі й неймовірної самовідданості. На цих цінностях і стоїть Україна, і такі люди тримають країну на своїх плечах.
Допомагаємо, чим можемо, і як можемо. І як не можемо – теж допомагаємо. Сьогодні передали наркозно-дихальний апарат WATO EX 55 Pro (неймовірно дефіцитна і дуже потрібна штука) та холтерівський монітор і ще багато всякого.
Тримаймося!
Юлія Тимошенко
